Вчора, 25 травня, в 20 містах України пройшла організована студентськими профспілками акція протесту "Студентський бунт". Вона була спрямована проти ухвалення нової редакції закону "Про вищу освіту", розроблену Міністерством освіти і науки, молоді та спорту. На думку голови відомства Дмитра Табачника, акцію оплачено "західними фондами", а новий закон забезпечує вишам значну свободу.
Акцію "Студентський бунт" організували профспілка "Пряма дія", Українська асоціація студентського самоврядування та Всеукраїнська громадська організація "Фонд регіональних ініціатив". Її учасники виступили проти ухвалення нової редакції закону "Про вищу освіту" і вимагали забезпечити студентів стипендіями на рівні прожиткового мінімуму, заморозити ціни на проживання у гуртожитках, гарантувати вільне відвідування занять, заборонити підвищення плати за навчання, а також звільнити керівництво Міносвіти.
Такзаваний " Студентського бунту" був малочисельний в усіх областях де проводився, в основному чисельність учасників "бунту" не перевищувала 20-30 чоловік, винятком був лише Києв, де кількість учасників сягнула приблизно до 200-250 чоловік. Така пасивність студентів виявилась очікуваною для більшості. Чому так? Можливо в сучасної молоді не правильно розтавлені пріоритети і цінності, для когось важливіше з друзями та знайомими потусить, а хтось просто забив, чи зневірився в політичній ситуації в країні. Може така низька явка викликана недбалістю організаторів до планування дати акції, яка припала на час коли в декого вже скінчилась сесія і він поїхав до дому, відпочивати, або навпаки здає екзамени та підтягує хвости.
Мене здивувала назва акції " Студентський бунт" , чому саме студентський??? Чи питання нової редакції закону "Про вищу освіту" стосуться тільки студентів??? А як же абітурієнти, їх батьки, учні десятих класів та й всі хто випустився. Не розумію чому ставка лише на студентів, вони можуть з організуватися лише за гроші на якийсь політичний мітинг, чи акцію як наприклад студенти які прийшли в підтримку нової редакції закону "Про вищу освіту". Вони навіть не замислились над тим, що поклавши до кишені 50 грн, чи більше втратять потім набагато більше! Так склалося що наші студенти не схожі на французьких, чи англійських, які звикли боротися за сої права. Наш студент більшою масою нагадує планктон, який пливеє за течією і не замислюється над тим що буде завтра.
Інше питання яке прийшло до моєї голови, чому акцій багато, а толку мало? Як на мене варто було б провести одну но багатотисячну акцію у Києві, ніж малочисельні, але по всій Україні! А ще краще багаточисельні акції протесту по всій Україні )))
- Поширити інформацію в маси про нову редакції закону "Про вищу освіту", пояснити чим він невдалий.
- Поширювати інформацію не за день, не за два, а протягом тривалоо часу, щоб підготувати людей до БУНТУ!
- Рушійною силою БУНТУ зробити не лише студентів, але й абітурієнтів, випускників,студентів, зацікавити випускників і інших у тому , що їхні діти будуть вчитись за цим заоном, а вам за них платити!
- Зменшити розпорошення сил до одного місця проведення "бунту". Во в єдності сила, і з більшою кількістю рахуватимуться!