Православні богослужбові облачення
Облачення - священний одяг, в яких православні священнослужителі, церковнослужителі та монахи роблять богослужіння. Ці одягу є символами благодатних дарів, і без них священнослужитель здійснювати таїнства не повинен.
Одягом може бути і не одяг (в строгому розумінні), а освячені предмети, що використовуються разом зі священними шатами, наприклад: наперсний хрест, панагію, чотки, омофор, орарь, епітрахиль, палиця, набедренник.
Крім того, одягом називають сам процес ритуального надягання зазначених шат (священні шати) на кліриків перед початком здійснення ними громадського богослужіння.
Деякі облачення повинні носитися всіма кліриками і ченцями постійно - не тільки в храмі, але і в громадських місцях, і навіть у себе вдома: підрясник (стара назва каптан), підперезаний паском, а зверху рясу і скуфію. Крім перерахованого, архієреям належить завжди носити панагію, а священикам - наперсний хрест. На богослужіннях і офіційних заходах священики і диякони, нагороджені камилавкою, повинні бути присутніми в них - надягати замість СКУФ, а ченці - у всіх своїх чернечих шатах. У деяких монастирях ченці навіть важкі господарські слухняності виконують в робочих підрясниках, а спати в ліжко лягають, надягаючи вже чисті легені підрясники, щоб і уві сні в соромтеся рухи тіла одязі невпинно відчувати себе перед Богом. Також небажано ченцеві знімати з себе параман.
Неповне богослужбове облачення
Деякі таїнства архієреї і священики можуть здійснювати без фелони (сакоса), а також без стихаря (підризника, подсаккосніка). Тут священики надягають тільки підрясник, поясок, рясу, епітрахиль, доручи і фелон (іноді також скуфію, камилавку або митру). Архієреї аналогічно надягають тільки епітрахиль, доручи, сакос (замість сакоса може бути фелон), митру і малий омофор. На требах і молебнях, священик зазвичай одягає лише епітрахиль і доручи, архієрей аналогічно надягає підрясник, поясок, рясу, мантію, епітрахиль, доручи і омофор.
Для диякона в Українській церкві немає відмінності між повним одягом і неповним, так як диякон на всіх службах одягається в стихар, орарь і доручи. У Грецьких церквах неповне облачення диякона - орарь, схрещений на грудях поверх підрясника і доручи. У деяких країнах з жарким кліматом стихар (подризник, подсаккоснік) надівається прямо поверх мирської одягу без підрясника.
У іподиякона богослужбових одягом також завжди є стихар і стихарний пояс (в сучасній практиці, використовується орарь, контралатеральний на грудях), у читця - тільки стихар, а у свещеносца - малий фелон.
Перед кожним одяганням богослужбових облачень має бути благословення службовця архієрея або одного з присутніх у храмі священиків.
Повний богослужбове облачення
Повний богослужбове облачення все священики і архієреї надягають тільки під час звершення Літургії, при цьому вони (або їм) читають (або співають) особливі молитви на кожне вбрання. Ці молитви можна знайти в служебнике (або в Чиновникові архієрейського священнослужіння).
У деяких інших урочистих богослужіннях повне облачення надіває тільки священик, який очолює богослужіння - предстоятель. Найчастіше їм є настоятель храму. До таких урочистих випадках відносяться:
- Велике водосвяття в Богоявленський Святвечір і в саме свято Богоявлення 5 (18) січня і 6 (19) січня
- Винесення Хреста після Великого славослів'я на 3-ю (Хрестопоклонну) тиждень Великого посту і в свята Походження (Знесення) чесних древ 1 (14) серпня і Воздвиження Животворящого Хреста Господнього 14 (27) вересня
- Винос плащаниці на вечірньо Великої П'ятниці
- Чин поховання Спасителя на утрені Великої Суботи
- Велика вечірня в день Пасхи ввечері
- Велика вечірня з читанням уклінних молитов в День Святої Трійці
- Чин поховання Божої Матері на свято Успіння
Для священика повним одягом є подризник, доручи, епітрахиль, пояс, фелон, наперсний хрест, а також нагороди, якими можуть бути набедренник, камилавка, палиця, митра. Для архієрея повним одягом є підрясник, поясок, подризник (подсаккоснік), доручи, епітрахиль, пояс, сакос, палиця, омофор, панагію, хрест, митра-корона.