Екстракорпоральне запліднення (ЕКО) - це допоміжна репродуктивна технологія (ДРТ), яку застосовують при безплідді та при деяких спадкових хворобах. Метод використовують у ситуаціях, коли природне зачаття неможливе. ЕКЗ - це штучне запліднення яйцеклітини в лабораторних умовах з подальшим перенесенням ембріона в матку. Бластоциста продовжує розвиватися у природних умовах, імплантується у стінку матки і далі розвивається, як за природного зачаття. Залежно від особливостей стану здоров'я партнерів можуть застосовуватись різні варіанти програм ЕКЗ. Підбором та реалізацією конкретного протоколу займається лікар-репродуктолог. Правильне проведення програми та раціональна організація кожного з етапів підвищують шанси успішної реалізації репродуктивної функції кожним із учасників.
Як відбувається підготовка до процедури ЕКЗ
Якщо пара планує брати участь у програмі ЕКО із застосуванням власного генетичного матеріалу, а чи не донорського, бажано заздалегідь приділити увагу підготовчим заходам. Шанси успіх визначаються станом здоров'я обох партнерів. Зайнятися його поліпшенням слід за 3-4 місяці до зачаття і продовжувати аж до появи нового члена сім'ї.
Плануючи батьківство, бажано приділити увагу наступним заходам:
- Відмовитись від шкідливих звичок. Вживання алкоголю та куріння несприятливо впливають на весь організм. Шкідливі навички порушують роботу внутрішніх органів, провокують перманентні гормональні збої, а також є причиною хронічної інтоксикації. Відмова від куріння та зловживання алкоголем сприяє більш прогнозованому перебігу етапів програми ЕКЗ та знижує ймовірність генетичних відхилень у дитини, а також ускладнень у процесі розвитку вагітності та пологів.
- Коригувати масу тіла. Надмірна вага нерідко є причиною безпліддя у парі. Жирова тканина продукує гормони та інші біоактивні речовини. Надлишок жиру в організмі підвищує загальне запальне тло. Зниження маси тіла допомагає збалансувати роботу ендокринної системи та підвищити шанси успішної реалізації програми ЕКЗ з першої спроби.
- Раціоналізувати спосіб життя. Відсутність режиму несприятливо впливає всі органи і системи. Головним чином, знижується стійкість організму до стресів, що провокує гормональні збої та згодом може знизити ефективність репродуктивних технологій. Готуючись стати батьками, необхідно приділити увагу організації режиму праці та відпочинку. Бажано прокидатися і засипати в один і той же час, організувати оптимальну тривалість нічного сну, дотримуватися психогігієни і звести до мінімуму стресові ситуації.
- Оптимізувати фізичну активність. Здоровим можна назвати помірковано активний спосіб життя. Вітається активний відпочинок на свіжому повітрі, фітнес-паузи при статичній роботі. Якщо майбутні батьки активно займаються спортом, доведеться, навпаки, зменшити темп фізичних навантажень. Тривалі та інтенсивні силові тренування несприятливо впливають на організм. Виснажливі заняття краще замінити на розслаблюючу активність (пілатес, йога, плавання) і доповнити пішими прогулянками на природі.
- Збалансувати раціон. Якість харчування при підготовці до зачаття важлива для обох батьків. Необхідно забезпечити достатнє надходження в організм білка, корисних жирів, клітковини та антиоксидантів. Доречно обмежити вживання простих вуглеводів, напівфабрикатів, продуктів із харчовими добавками та копченостями.
- Захиститись від інфекцій. Деякі інфекційні захворювання можуть викликати проблеми під час вагітності. Майбутній матері варто пройти скринінг на TORCH-інфекції та перевірити наявність антитіл до краснухи. У разі відсутності імунітету до потенційно небезпечних збудників, бажано заздалегідь пройти вакцинацію.
- Розпочати прийом вітамінів. На етапі підготовки до вагітності варто обговорити з лікарем необхідність застосування вітамінно-мінеральних комплексів. Жінкам зазвичай призначають фолієву кислоту, омега-3, йод. Якщо майбутні батьки вже приймають будь-які добавки, про них обов'язково потрібно повідомити репродуктолога. Можливо, деякі з них доведеться скасувати.
Загалом, підготовка до вагітності має на увазі здоровий спосіб життя. Комплексний підхід дозволяє суттєво покращити показники здоров'я без прийому будь-яких медикаментів. Однак треба розуміти, що позитивні зміни в організмі не відбуваються за день. Перелічені вище дії мають бути регулярними.
У разі, якщо протягом 6-12 місяців активного статевого життя без контрацепції вагітність не настала, парі будуть запропоновані ДРТ. Підготовленість допоможе майбутнім батькам досягти бажаного результату.
Які обстеження та аналізи потрібно здати перед ЕКЗ
При зверненні пари до Центру репродуктивного здоров'я щодо програми ЕКЗ спочатку проводиться комплексне обстеження обох партнерів. Це необхідно для об'єктивної оцінки стану здоров'я чоловіка та жінки, виявлення та корекції причин безпліддя, оцінки шансів настання вагітності внаслідок ЕКЗ та правильної підготовки партнерів до програми.
Фертильність чоловіка перевіряється досить легко. З цією метою проводять лабораторне дослідження еякуляту (спермограма). Тест відображає наявність, концентрацію та морфологічні властивості статевих клітин у насінній рідині. Результати спермограми об'єктивно відбивають стан чоловічої репродуктивної функції. Додаткове обстеження зазвичай призначають у разі виявлення відхилень у складі еякуляту. З метою виявлення причин чоловічої безплідності призначають:
- урологічне обстеження (аналіз мазка з уретри, ПЛР-тести на статеві інфекції, УЗД малого тазу, органів мошонки та простати);
- гормональне обстеження (дослідження гормонів гіпофіза, щитовидної залози, рівня статевих стероїдів);
- загальноклінічне обстеження (аналіз крові та сечі, біохімічні тести, УЗД внутрішніх органів, визначення групи крові та резус-приладдя, флюорографія).
Діагностика жіночої безплідності починається з гінекологічного обстеження, що складається з наступних заходів:
- УЗД органів малого тазу;
- УЗД молочних залоз;
- гінекологічний огляд;
- аналіз мазків на флору;
- цитологічне дослідження мазка із цервікального каналу;
- аналізи на статеві інфекції
З уточнюючою метою можуть призначатися МРТ малого тазу, аспіраційна біопсія ендометрію, гістероскопія, гістеросальпінгографія (дослідження матки та маткових труб, у т.ч. визначення прохідності) та фолікулометрія.
Ендокринологічне обстеження передбачає оцінку рівня гормонів щитовидної залози, гіпофізу, надниркових залоз та статевих гормонів. Розширена діагностика, яка потрібна при виявленні відхилень, включає УЗД надниркових залоз, щитовидної залози та МРТ гіпофіза.
Жіноче загальноклінічне обстеження більш широке (порівняно з чоловічим). Це з підвищеним навантаженням на організм майбутньої матері кожному етапі ЕКЗ і після настання вагітності. Жінкам призначають загальноклінічний та біохімічний аналізи крові, дослідження сечі, УЗД внутрішніх органів (печінки, жовчного міхура, підшлункової залози та нирок), електрокардіографію, флюорографію, аналізи на групу крові та резус-фактор.
У разі, якщо у процесі обстеження виявлено будь-які порушення в організмі, призначаються консультації вузькопрофільних фахівців та за показаннями проводиться лікування. Реалізацію програми ЕКО розпочинають після повного одужання або досягнення стійкої ремісії (у разі хронічних захворювань).
У яких випадках проводиться ЕКЗ? Показання
Програми ЕКЗ застосовують при безплідді в одного або обох партнерів. Такий діагноз встановлюють у разі, якщо усунення причин порушення фертильності так і не призвело до настання вагітності. Терміни, якими можна проводити ЕКО, визначаються індивідуально, з урахуванням етіології порушень, віку партнерів та інших чинників.
Показаннями до ЕКЗ можуть бути такі стани:
- відхилення в анатомії статевих органів у чоловіка чи жінки, які унеможливлюють зачаття;
- ендокринні патології;
- генетичні чи імунні порушення;
- ідіопатичне безпліддя (причини неясні);
- відсутність статевого партнера у жінки, яка хоче мати дитину;
- реалізація репродуктивної функції у одностатевому шлюбі.
ЕКО може застосовуватися в ситуаціях, коли обидва партнери фізично здорові, проте зачаття не відбувається через незрозумілі причини. У сучасній репродуктології застосування ДРТ не відкладають довго. Статистика показує, що з часом можливість успішної реалізації програми знижується, т.к. з віком у жінки зменшується чисельність яйцеклітин у яєчниках (оваріальний резерв) та можуть з'являтися хронічні захворювання.
Як проводиться екстракорпоральне запліднення? Основні етапи
Метод ЕКЗ – загальноприйнятий у світі спосіб лікування безпліддя, який має на увазі зачаття у лабораторних умовах. Умовно процедура ЕКЗ проходить у 3 етапи:
- Одержання статевих клітин. Даний етап передбачає забір сперматозоїдів чоловіка та яйцеклітин жінки. За потреби застосовується донорський матеріал.
- Підготовка ембріона. У рамках ЕКЗ запліднення відбувається у спеціальних умовах. Перші етапи розвитку ембріона відбуваються у пробірці.
- Імплантація. Ембріон переносять у матку майбутньої матері, де він імплантується в ендометрій. Після цього очікують настання вагітності. Подальший розвиток відбувається у природних умовах.
Програма описана дуже спрощено, оскільки кожен їх етап може протікати з особливостями. Види ЕКЗ прийнято називати протоколами.
Протоколи ЕКО
Програми ЕКЗ обов'язково адаптуються під клінічний випадок. З урахуванням особливостей стану здоров'я майбутньої матері та необхідності проведення додаткових маніпуляцій вибирається певний вид або протокол екстракорпорального запліднення. Це дозволяє мінімізувати навантаження на жіночий організм, знизити ризик ускладнень, а також підвищити ефективність ДРТ. На даний момент у репродуктології застосовуються такі протоколи ЕКЗ:
- Короткий. Починається з 1-го дня циклу та забезпечує скорочення термінів проведення програми.
- Суперкороткий. Має на увазі мінімальну стимуляцію яєчників.
- Довгий. Починається до менструації, що дозволяє скоригувати роботу гіпофізарно-яєчникової осі.
- Довгий з м'якою стимуляцією. Дозволяє оптимізувати процес дозрівання яйцеклітин. У цей протокол ЕКЗ входить додатковий етап гальмування фолікулогенезу.
- Природний без проведення стимуляції, яка є обов'язковим етапом для інших протоколів ЕКЗ.
- Кріопротокол. Проходить із застосуванням заздалегідь кріоконсервованих (заморожених) статевих клітин або ембріонів.
Таким чином, що входить до ЕКЗ залежить від виду протоколу. Різновид програми визначається особливостями клінічної ситуації.
Як проходить протокол ЕКЗ?
Найчастіше використовуються довгий та короткий протоколи ЕКО з однаковими етапами. Різниця у термінах, препаратах та етапах ЕКЗ по днях циклу. Як приклад зручніше розглянути короткий варіант програми, яку реалізують так:
- Контрольована оваріальна стимуляція. Метою етапу є суперовуляція чи дозрівання великої кількості фолікулів (10-20 штук). Для її досягнення призначають гормональні препарати. Перелік та дози гормонів визначають у персональному порядку. Як правило, терапія починається на 2-й день циклу та триває 8-10 днів. Найчастіше препарати вводяться ін'єкційним способом. Процес дозрівання фолікулів контролюється за допомогою ультразвукової фолікулометрії. Процедуру проводять з інтервалами 2-4 дні, щоб максимально точно визначити настання зрілості яйцеклітин.
- Пункція фолікулів. Коли фолікули досягають певного розміру, проводять гормональну стимуляцію овуляції. В організм жінки вводять гормон, який прискорює дозрівання яйцеклітини. Через 32-34 години пунктують фолікули. Процедуру проводять у стані медикаментозного сну, що унеможливлює будь-які неприємні відчуття. У процесі маніпуляції під ультразвуковим контролем за допомогою довгої голки лікар отримує фолікулярну рідину. Матеріал поміщається у спеціальні пробірки, які відразу передаються в ембріологічне відділення для подальшої обробки. Жінка кілька годин перебуває під наглядом медичного персоналу, після чого може повернутись додому. Цього ж дня чоловік здає сперму (шляхом мастурбації, після 3-5 днів помірності).
- Ембріологічний етап. Отримані у процесі пункції яйцеклітини вивчають щодо життєздатності. Кращі ооцити розміщують на живильному середовищі в інкубаторі, де дотримуються умови, близькі до фізіологічних. Еякулят також підлягає обробці. З нього отримують морфологічно правильні рухливі клітини певної концентрації, які потім переносять до яйцеклітин. Після запліднення настає етап культивування ембріонів, який триває до 6 днів (до формування бластоцисти) та має на увазі регулярний контроль процесу розвитку зиготи з метою оцінки життєздатності.
- Етап імплантації ембріона. Дві бластоцисти гарної якості переносять у порожнину матки за допомогою катетера. У разі сумнівної життєздатності можлива імплантація великої кількості ембріонів з метою підвищення шансів настання вагітності. Ембріони, що залишилися, підлягають кріоконсервації на випадок невдалого результату протоколу. Це дозволяє відмовитися від повторної стимуляції та пункції яєчників. Батьки можуть зберегти матеріал для наступної вагітності чи передати іншим сімейним парам.
Підтримка лютеїнової фази при ЕКЗ
Що робити після ЕКЗ? Рекомендації
- стресів;
- фізичних навантажень;
- підняття ваг;
- теплових процедур;
- сексуальних контактів;
- застосування медикаментів без погодження з лікарем.
- синдром гіперстимуляції яєчників;
- кровотечі під час пункції;
- інфекційно-запальні ураження органів малого тазу;
- алергічні реакції;
- тромбоз судин.
- болю в животі;
- здуття;
- асцит;
- набряки;
- нудота та блювання;
- діарея;
- запаморочення, слабкість;
- задишка;
- порушення серцевого ритму;
- нестабільність артеріального тиску
- розвиток багатоплідної вагітності (може підвищувати ризик порушень внутрішньоутробного розвитку, створює підвищене навантаження на організм жінки та збільшує ймовірність ускладнень під час пологів);
- позаматкова вагітність (як і у разі природної вагітності, бластоциста може прикріпитися за межами матки, що вимагає своєчасного переривання гестації через загрозу життю жінки)
- викидень, внутрішньоутробна загибель, передчасні пологи.
- інфекційні захворювання;
- онкопатології;
- доброякісні освіти (деякі підлягають видаленню до ЕКО);
- патології крові;
- тяжкі ендокринні порушення;
- психічні захворювання;
- неврологічні патології;
- тяжкі соматичні захворювання;
- аутоімунні патології;
- деякі генетичні захворювання.