Наш опорно-руховий апарат — це складна система кісток, суглобів, м’язів, зв’язок і сухожиль, яка щодня забезпечує нам можливість рухатися, працювати та вести активне життя.
Але навіть незначні травми або хронічні захворювання можуть порушити його роботу, обмежити рухливість, а в окремих випадках — призвести до інвалідності. Деякі ушкодження становлять небезпеку для життєво важливих органів. Наприклад, уламки кісток при переломах можуть травмувати судини, нерви чи внутрішні органи.
Щоб запобігти ускладненням і отримати правильне лікування, варто звертатися до лікаря, який спеціалізується на таких проблемах, — ортопеда-травматолога.
Коли варто звернутися до ортопеда-травматолога
Існують два основні випадки, коли потрібна допомога цього фахівця:
- Після травми — особливо якщо ви помітили:
- гострий біль, який іноді настільки сильний, що викликає запаморочення чи втрату свідомості;
- видиму деформацію кінцівки чи іншої частини тіла;
- відкриті рани;
- обмеження або повну втрату рухливості;
- набряки, гематоми, почервоніння;
- різку блідість шкіри та загальне погіршення самопочуття.
- Без травми, але з підозрою на хвороби опорно-рухового апарату, якщо з’явилися:
- ранкова або постійна скутість суглобів;
- біль у м’язах, кістках чи суглобах;
- хрускіт під час руху;
- порушення постави чи асиметрія кінцівок;
- збільшення суглобів, почервоніння навколо них;
- «кісточки» на стопах;
- оніміння рук або ніг.
Крім того, планові консультації важливі людям, які часто отримують переломи, мають хронічні хвороби суглобів чи кісток, або хочуть запобігти ускладненням у майбутньому.
З якими хворобами працює ортопед-травматолог
Спеціаліст допомагає не лише при переломах і вивихах. Його пацієнти також мають такі діагнози:
- викривлення хребта (сколіоз, лордоз, кіфоз);
- плоскостопість, вальгусна деформація стопи;
- артроз, артрит;
- п’яткові шпори;
- дисплазія суглобів;
- остеохондроз, міжхребцеві грижі;
- вроджені деформації;
- пухлини кісткової та м’якотканинної системи.
Як проходить консультація
Перша зустріч зазвичай починається з докладного опитування: лікар дізнається, коли і як з’явилися симптоми, чи були травми, які є хронічні хвороби та спадкові схильності.
Далі він проводить огляд і пальпацію (обмацування) проблемної ділянки, оцінює рухливість, наявність деформацій, набряків чи змін кольору шкіри.
Повторний прийом потрібен, щоб відстежити динаміку: лікар аналізує результати обстежень, коригує призначення або завершує лікування.
Діагностичні методи
Для точного діагнозу можуть знадобитися:
- Рентгенографія — швидко й чітко показує стан кісток, переломи, вивихи.
- УЗД суглобів — безпечне, дозволяє оцінити м’які тканини та кровопостачання.
- МСКТ (мультизрізова комп’ютерна томографія) — детальні тривимірні зображення, особливо корисні перед операціями.
- Артроскопія — мініінвазивний метод із камерою всередині суглоба, який може бути і діагностичним, і лікувальним.
- Лабораторні аналізи — для виявлення запалень, інфекцій, порушень обміну речовин.
Методи лікування
Терапія залежить від діагнозу та може включати:
- Лікарські препарати (таблетки, мазі, гелі, компреси).
- Ін’єкції у суглоб.
- Еластичні пов’язки для підтримки та зняття набряку.
- Іммобілізацію (шини, гіпс).
- Лікувальну фізкультуру для відновлення рухливості.
- Хірургічні втручання:
- ендопротезування — заміна суглоба на штучний;
- металоостеосинтез — фіксація кісткових уламків металевими конструкціями.
Дитяча та підліткова ортопедія
У дітей раннє виявлення проблем опорно-рухової системи часто гарантує повне відновлення функцій і нормальний розвиток.
Підлітковий вік — період інтенсивних змін, коли важливо стежити за поставою та розвитком м’язово-зв’язкового апарату, щоб уникнути деформацій у дорослому житті.
Не варто чекати, поки біль чи дискомфорт стануть звичними. Своєчасна консультація ортопеда-травматолога допоможе зберегти рухливість, уникнути ускладнень і повернутися до активного життя.